Науково-педагогічні працівники та здобувачі освіти кафедри філософії і суспільних наук Національного університету «Чернігівська політехніка» взяли активну участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «VI Ушинські читання. Українська освіта та культура в історичному розвитку та в умовах викликів глобалізованого суспільства», організованій Управлінням освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського у змішаному форматі.
29 квітня 2026 р. відбулось пленарне засідання конференції, яке репрезентувало широкий інтелектуальний горизонт сучасних гуманітарних студій – від фундаментальних філософсько-методологічних проблем осмислення освіти і культури до актуальних викликів цифровізації, трансформацій ідентичності та міжкультурного діалогу.
З вітальним словом до учасників звернувся в.о. ректора Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського А.А. Заліський, свої доповіді представили:
Н.В. Хамітов, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, завідувач відділу наукових і освітянських методологій та практик Центру гуманітарної освіти НАН України, Президент Міжнародної асоціації філософського мистецтва на тему «ПРОБЛЕМА ЕФЕКТИВНОЇ Й ГУМАНІСТИЧНОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ОСМИСЛЕННЯ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ: МЕТААНТРОПОЛОГІЯ»;
🔰А.В. Фурман, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології та соціальної роботи Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль), головний редактор часопису «Психологія і суспільство» на тему «ПРЕДМЕТНЕ ПОЛЕ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І БЕЗМЕЖНІСТЬ ПРЕДМЕТІВ РОЗМІРКУВАННЯ В НІЙ»;
🔰С.А. Крилова, доктор філософських наук, професор, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Віце-президент Міжнародної асоціації філософського мистецтва.на тему «ФІЛОСОФСЬКЕ МИСТЕЦТВО В КУЛЬТУРІ Й ОСВІТІ»;
🔰М.І. Бойченко, доктор філософських наук, професор, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на тему «СТІЙКІСТЬ СУСПІЛЬСТВА І РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ СУБ’ЄКТНОСТІ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ»;
🔰О.Г. Самойленко, кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя на тему «НІЖИНСЬКИЙ РАЙОН ЯК ТЕРИТОРІЯ НАЦІОТВОРЕННЯ ТА ОСЕРЕДОК ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ»;
🔰В.О. Дятлов, доктор історичних наук, професор, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка» на тему «КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ І ГУМАНІСТИЧНЕ ВИХОВАННЯ. МІЖ УТОПІЄЮ ТА АНТИУТОПІЄЮ» та ін.
З доповіддю на пленарному засіданні також виступили науково-педагогічні працівники НУ «Чернігівська політехніка»:
🔰Н.В. Шакун, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії і суспільних наук, Національний університет «Чернігівська політехніка» на тему: «ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТИ ЯК ВИКЛИК І МОЖЛИВІСТЬ: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ІДЕЙ К. УШИНСЬКОГО»;
🔰С.В. Киселиця, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії і суспільних наук Національного університету “Чернігівська політехніка” на тему «ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ТА НОРВЕГІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ».
Здобувачки освіти 4-го курсу спеціальності «Філософія» представили свої дослідження: Буглак Світлана розкрила взаємозв’язок філософських концепцій демократії та процесів формування національної ідентичності, а Булатова Карина зосередила увагу на етичному потенціалі стоїцизму в умовах цифрового освітнього середовища.
📌Конференція об’єднала науковців, освітян і дослідників з різних регіонів України, створивши простір для міждисциплінарного діалогу та обміну ідеями. Участь представників Національного університету «Чернігівська політехніка» у конференції переконливо демонструє результативність стратегії університету, зорієнтованої на безперервну багаторівневу підготовку фахівців і створення середовища для цілісного розвитку особистості здобувачів освіти, а також сприяє активній інтеграції вітчизняного академічного простору.